Податок на додану вартість завжди був і, напевне, залишиться цікавим як для держави, в плані наповнення державного бюджету, так і для платників податків певної категорії, які в силу законодавчих приписів просто зобов’язані а мати з ним справу. Такий обов’язок для платника податків встановлений п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України – сукупне перевищення в 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V ПК України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців.

Більшість суб’єктів господарювання перевищують такий оборот протягом року та просто змушені грати за правилами Розділу V Податкового кодексу України, за умови, що не можуть собі дозволити перебувати на спрощеній системі оподаткування без сплати ПДВ.

Наближаючись до моменту сплати ПДВ, такому платнику необхідно керуватися правилами ст.200 Податкового кодексу України, який визначає, що сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. У цьому законодавчому приписі вже закладена модель поведінки платника податків, яка полягає або у сплаті податку до бюджету, або у його бюджетному відшкодуванні. При позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, остання підлягає сплаті до бюджету. Якщо різниця має від’ємне значення, то платник податків має право попросити державу повернути йому її на його поточний рахунок, відкритий в установі банку, що й має назву бюджетного відшкодування ПДВ.

Сама процедура бюджетного відшкодування ПДВ, яка регламентована п.200.7 – 200.23 ст.200 Податкового кодексу України та діє починаючи з 01.01.2017 р., була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII. По суті процедура полягає в автоматичному внесенні податковим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідної заяви платника ПДВ з податковою декларацією, протягом операційного дня її отримання у хронологічному порядку її надходження. Далі, у разі узгодження зазначеної в заяві суми бюджетного відшкодування зі сторони податкового органу, така сума підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податків у банківській установі органом казначейства протягом 5 (п’яти) операційних днів з дня такого узгодження (схема 1).

Проте, як зазначалось вище, описана процедура діє з 01.01.2017, а до цієї дати вона була зовсім іншою та не передбачала внесення податковим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідної заяви платника ПДВ. До внесення змін процедура полягала у направленні місцевим податковим органом висновку про суми відшкодування податку на додану вартість до органу державного казначейства, паралельно, центральний орган державної податкової служби повинен був направити до такого органу державного казначейства узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Тільки отримавши дві складові інформації від податкових органів місцевого та центрального рівнів, орган державної казначейської служби здійснював бюджетне відшкодування ПДВ.

Податкові органи не завжди належно виконували свої зобов’язання, а тому або висновок, або узагальнена інформація до органу державного казначейства могли просто не дійти… і не доходили.

На цій підставі платники податків зверталися до судових органів з позовними вимогами зобов’язати органи державної податкової служби виконати їх обов’язки щодо направлення висновків та/або узагальненої інформації до органу державного казначейства і отримували позитивні для себе судові рішення, в яких відповідні обов’язки контролюючих органів були зафіксовані та останні зобов’язувались направити висновки та/або узагальнену інформацію до органу казначейства. Починаючи з 2017 року процедура бюджетного відшкодування ПДВ змінилася, а судові рішення платників податків, якими були задоволені їхні позовні вимоги до контролюючих органів щодо направлення висновків та/або узагальненої інформації залишились невиконаними. Зокрема, таким прикладом є Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 р. у справі № 826/13238/16, в якій визнано протиправною бездіяльність органу державної податкової служби центрального рівня щодо ненадання узагальненої інформації до органу державного казначейства та зобов’язано останню вчинити відповідні дії. Тож хоча платник податків і отримав позитивне для себе судове рішення, виконати його у такому вигляді він не в змозі.

Та це не означає, що платник податків безнадійно втратив право на отримання чесно задекларованого та підтвердженого самим судом бюджетного відшкодування ПДВ. Поштовхом для такого висновку є, у тому числі, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 826/7380/15, якою залишено в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким не лише визнано протиправність дій податкового органу щодо неподання до органу державного казначейства відповідного висновку, а й СТЯГНУТО З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ через казначейську службу на користь платника податків ЗАБОРГОВАНІСТЬ БЮДЖЕТУ ІЗ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ та ще й ПЕНЮ! До речі, підставою направлення цієї справи до Великої Палати Верховного Суду стало клопотання самого платника податків, який вірно вказав на неефективність способу захисту порушеного права шляхом простого визнання бездіяльності контролюючого органу щодо не направлення висновку до органу державного казначейства.

Зазначене рішення Великої Палати Верховного Суду є важливим тому, що ним підтверджено правомірність стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ з органу державного казначейства за правовідносинами, які виникли до введення нині діючої процедури бюджетного відшкодування ПДВ. Тобто, по суті, Верховний Суд підтвердив правомірність стягнення у судовому порядку бюджетного відшкодування з ПДВ, яке задеклароване за «старими правилами», і тепер для платників податків, які мають «на руках» такі невиконані судові рішення, які набули законної сили, відкрита дорога для подальшої реалізації їхнього права на отримання довгоочікуваного відшкодування ПДВ. Єдине, залишилося знайти спосіб ці рішення виконати, проте, це вже більше технічне питання.

Автор: Богдан Дутковський, радник OSTIN Law Firm

Джерело: Європейська Бізнес Асоціація, https://eba.com.ua/article/byudzhetne-vidshkoduvannya-podatku-na-dodanu-vartist/